Що потрібно знати про Річарда Моргана
Бестселер The New York Times "Видозмінений вуглець", адаптація роману компанією Netflix, робота над образом Чорної Вдови для Marvel Comics та сценарії до популярних відеоігор – лише частина його здобутків.
Це цікаво Хороший знак: найпопулярніші прикмети гемблерів, в які вірять у всьому світі
Найвідоміша робота Річарда Моргана – науково-фантастичний роман "Видозмінений вуглець", що вийшов друком у 2002 році, і став першою частиною трилогії про Такеші Ковача, який живе у майбутньому, де міжзоряні подорожі здійснюють за допомогою переміщення свідомості між тілами. Права на екранізацію першої книги письменник продав за мільйон доларів.
Ще популярнішим "Видозмінений вуглець" став у 2018 році, коли відбулася прем'єра однойменного серіалу-адаптації від компанії Netflix. У 2020 році вийшов другий сезон серіалу, а також спін-офф – аніме-мультфільм "Видозмінений вуглець: Відновлений".
Після успіху у науково-фантастичному жанрі, Річард Морган подався у фентезі та створив трилогію "Земля, придатна для своїх героїв", за мотивами якої випустили серію ігор. Це не єдина точка доторку Річарда Моргана до світу геймінгу. Він створював сценарії та працював над розробкою відеоігор Crysis 2 та римейку Syndicate 2012 року. Зараз він є частиною команди Gunzilla Games і працює над новим проєктом студії.
Окремою сторінкою творчості Річарда Моргана є комікси. Він співпрацював із Marvel Comics та написав 2 мінісерії коміксів про Чорну Вдову, що входили до Marvel Knights – "Чорна Вдова: Повернення додому" і "Чорна Вдова: Що вони говорять про неї". У кожній із них було по 6 коміксів.
В інтерв'ю 24 каналу Річард Морган розповів про кожну зі сфер своєї творчості. Звідки письменник черпає натхнення, чи задоволений адаптацією свого твору для телеекранів та що цінує у роботі з командою – про це та інше читайте далі.
Річард Морган на фестивалі Comic Con Ukraine 2021 / Фото Кирила Ємцова
Романи, комікси, сценарії до ігор. Ви встигли попрацювати з усіма цими форматами. Які переваги і недоліки кожного з них? Якби вам довелося обрати серед них щось одне, що б ви залишили?
На щастя, мені не потрібно обирати! Насправді задоволення від занурення у різні форми і виходу з них полягає у тому, що можна акцентувати увагу на різних техніках, гратися з різними інструментами чи навіть обзавестися новими, без необхідності підкорятися лише одному набору інструментів.
Робота в іншому середовищі часто вчить корисним і цікавим речам, які неможливо усвідомити, якщо застрягти на чомусь одному. Це питання акліматизації і пристойної дози скромності, поки ви навчаєтеся та набуваєте досвіду.
Ви пишете, як у жанрі наукової фантастики, так і у жанрі фентезі. Їх часто плутають, попри це між ними є суттєва різниця. У якому з цих жанрів ви почуваєте себе комфортніше, і чому?
Знову ж, я думаю, що це в основному про акліматизацію. Коли я мав намір написати свою (ревізіоністську) фентезійну трилогію, мені знадобився якийсь час, щоб звикнути до нових норм. Мечі та сокири проти високотехнологічної зброї, коні та парусні кораблі проти суборбітальних авіалайнерів і космічних кораблів. Але мені вдалося швидко освоїтися.
Після цих трьох книг я повернувся до жорсткої наукової фантастики, і спочатку це знову було трохи дивно, трохи не так. Трюк полягає у тому, щоб шукати людський фактор у персонажах та історії, а про все інше можна потурбуватися пізніше.
Поділіться секретом – де знайти ідею для фантастичних та фентезійних творів у буденному житті? І що важливіше, як розвинути її та довести до кінця, не втративши запалу?
Я б хотів допомогти, але це буде суб’єктивним, і те, що працює для мене, необов’язково працюватиме для когось іншого. Я завжди починаю з чогось простого – розмови у таверні, якоїсь сцени між парою ще не визначених персонажів. А потім я дозволяю цій сцені визначати їх для мене.
Перший розділ “Сталевих останків” спочатку був буквально єдиною основою для всієї трилогії. Спершу він був написаний як окремий автономний твір під назвою “Герой”, і жодних планів щодо його розширення не було. Але Рінгіл був надто хорошим, щоб його втратити.
Що стосується фінішу – вам потрібно просто мати на думці хороший кульмінаційний (чи хоча б емоційний) фінал, а потім постійно скеровувати себе до нього. Ви можете подолати бурхливе відкрите море і справжню негоду на цьому шляху, але продовжуйте прямувати до пункту призначення. Ваші персонажі цього заслуговують, і ви також!
Зверніть увагу Як розважитись у Києві у вересні: концерти, театр, гумор та джаз у Caribbean Club
Вашій дебютній роботі “Видозмінений вуглець” судилося стати найпопулярнішою у вашому доробку. Наступного року роману виповнюється 20. З критичного погляду – чи задоволені ви цим твором сьогодні, і чи змінився б він, якби ви працювали над ним зараз?
Якщо я не помиляюся, Зеді Сміт (англійська письменниця, – 24 канал) сказала, що їй було майже нестерпно повертатися і переглядати свої попередні роботи.
Я б не заходив так далеко, але, очевидно, що коли озираєшся назад на те, що написав пару десятиліть тому, і бачиш стилістичні провали та речі, які б ніколи не залишив такими зараз, це змушує здригнутися. Особливо це стосується неправильних здогадок про майбутнє, до яких наукова фантастика особливо чутлива. Але знаєте, на цьому не можна зациклюватися!
Дебютному роману Річарда Моргана майже 20 років / Фото Кирила Ємцова
Мені здається, що потрібно дозволити своїй попередній роботі стояти на своєму і сподіватися, що вона постаріє і дозріє, як хороше марочне вино.
На вашу думку, те, що ви описуєте у своїх книгах, наприклад переміщення свідомості між тілами, справді чекає на людство у майбутньому?
Я думаю, що основна концепція, що лежить в основі “Видозміненого вуглецю”, вкрай малоймовірна у найближчому майбутньому. Наразі ми навіть не впевнені, чи є цифрова модель правильним шляхом до розуміння свідомості.
Попри це, події книги відбуваються у майбутньому, майже через 400 років від сьогодні. Тож це все одно, що запитати когось із дореволюційних Сполучених Штатів, чи думають вони, що коли-небудь з’явиться швидший спосіб спілкування, ніж гінці на конях. Тобто у такому масштабі – хто ж знає?
Творчість прекрасна тим, що кожен сприймає її по-своєму, але це сприйняття часто не збігається з баченням самого автора. Наскільки адаптація “Видозміненого вуглецю” від Netflix відповідає вашому баченню? Чи консультувалися із вами у процесі створення серіалу?
Так, мені дуже пощастило, що голлівудська продюсерка Лаета Калогрідіс, яка обрала книгу, є великою шанувальницею і була сповнена рішучості залучити мене до справи з самого початку. Вона надсилала мені перші чернетки сценаріїв, відео кастингів і пропозиції для акторів. Ми обговорювали усі можливі деталі.
Звісно, у неї також було своє, дуже чітке, бачення того, що вона хотіла б зробити, й іноді воно не збігалося з моїм. Але вона шанувала книгу так, як це можливо. І коли я побачив, що вона створила, це справді було так, ніби моє власне уявлення втілилося на екрані!
Одночасно з тим, це не зовсім моє бачення, адже воно і її також, але це хороше поєднання. Я вважаю, що мені дуже пощастило побачити, як така шаноблива адаптація моєї роботи вийшла у світ.
Трейлер серіалу "Видозмінений вуглець" від Netflix: дивіться відео
До теми За мотивами гри League of Legends: представили тизер мультсеріалу "Аркейн"
Ви зробили свій внесок у розвиток персонажа Чорної Вдови, коли працювали з Marvel Comics, і безумовно мали власне бачення героїні. Нещодавно у кінопрокат вийшов фільм про неї. Чи сподобалося вам, як там показали Наташу Романову? Що б ви хотіли змінити?
Мені, чесно кажучи, дуже сподобався фільм, але він все ще далекий від мого бачення Наташі (і Єлени також). Врешті-решт, це фільм Marvel, створений для дітей, тому їхнє втілення Вдови повинне бути зручним та прийнятним для дітей. Але моя версія Чорної Вдови для Marvel Knights була зовсім не схожою.
Вони запозичили у мене кілька інструментів для фільму, це правда. Але в процесі більшість із них викривили! Поміж тим, велика частина того, що я б хотів бачити у “Чорній Вдові”, вже втілено Шарліз Терон у фільмі “Атомна блондинка”.
Річард Морган – багатогранний автор романів, коміксів та сценаріїв / Фото Кирила Ємцова
Поговоримо про ігри. Зараз ви є частиною команди Gunzilla Games і працюєте над новим шутером-блокбастером. Чи буде у його сюжеті щось спільне з Crysis 2 чи римейком Syndicate, над якими ви працювали раніше?
Ні, це абсолютно новий IP для цілого покоління багатокористувацьких шутерів. У цьому проєкті ми плануємо відкрити по-справжньому нові горизонти, тому я не чекаю, що у ньому буде багато схожого з якоюсь із цих ігор.
Над своїми книгами ви працюєте самостійно, але створення сценарію і розробка відеогри – це команда робота. Це ускладнює чи полегшує завдання? Чи легко вам вдається дійти до творчого консенсусу з іншими членами команди?
Якщо відверто, одна з речей, яка мені найбільше подобається у роботі над іграми, – це спільний характер роботи. Написання романів – доволі самотній спосіб заробити на життя.
Натомість, коли пишеш для гри, можна спілкуватися з цілою групою неймовірно талановитих людей, і бачити як вони працюють. Це, у свою чергу, також надихає на роботу, і потім ви рухаєтеся по цьому порочному колу все вище. Що може бути веселіше?
Річард Морган приїхав до України і поспілкувався з відвідувачами Comic Con Ukraine 2021 / Фото Кирила Ємцова
Пандемія сколихнула увесь світ, і круто змінила наші життя. Проте це стало не лише сильним ударом, а й великим натхненням для творчих людей, зокрема й письменників. Стівен Кінг вже поділився наміром написати роман про коронавірус. Чи є у вас схожі плани?
Ні, зараз ні. Для мене натхнення з реального світу – це те, що повільно проникає у мою роботу. Наприклад, події мого життя, які надихнули мене на “Видозмінений вуглець”, відбулися за кілька років до того, як я взявся за книгу.
Життя в умовах глобальної пандемії обов’язково справить вплив на мене і те, що я хочу написати, але швидше за все мине якийсь час, перш ніж ви помітите, як це проявиться. Я думаю, що так у багатьох аспектах буде краще – якщо плануєш приготувати щось справді смачне, потрібно дати матеріалу трохи промаринуватися!