Граємо в "УНО": історія виникнення та стратегія популярної гри

Як зробити вечір з друзями веселим та цікавим, граючи в "УНО" – читайте у матеріалі Розваги 24.

Дивіться також Як грати у "Хто я?": історія виникнення гри та добірка цікавих слів

Історія виникнення "УНО"

Гра "УНО" була створена у 1971 році Мерлом Роббінсом, який був перукарем з Огайо (США). Ідея створення гри прийшла до нього під час гри з друзями у традиційну італійську карткову гру Crazy Eights. Роббінс вирішив спростити правила та зробити гру більш захоплюючою. Спочатку гру виготовляли та продавали в домашніх умовах, але з часом вона набула популярності, і Роббінс продав права на гру компанії International Games, яка пізніше стала частиною Mattel.

Правила гри

Гра розрахована на 2 – 10 гравців, кожен з яких отримує 7 карт. Мета гри — першим позбутися усіх карт на руках. Ігровий процес складається з кількох раундів. У центрі гравців розкладається одна відкрита карта, а решта карт стають колодою.

Гравці по черзі кладуть карту з руки на відкриту карту, при цьому карта має співпадати за кольором або номером з верхньою картою відкритого стопу. Якщо гравець не може викинути карту, він повинен взяти одну з колоди.

У грі є спеціальні карти, такі як:

• зміна напрямку,
• пропуск ходу,
• взяття двох карт,
• зміна кольору
• +4 (ця карта змушує наступного гравця брати чотири карти).

Коли у гравця залишається одна карта, він повинен вигукнути "УНО!", що попереджає інших гравців про наближення кінця гри. Якщо гравець не каже "УНО" і інший гравець встигає це помітити першим, то перший гравець мусить взяти дві карти.

Як грати в "УНО" / Фото Unsplash

Особливості гри

Основною особливістю УНО є її універсальність та мобільність. Гра швидко налаштовується і не вимагає багато місця, що робить її ідеальною для подорожей.

Стратегії виграшу

• Збереження спеціальних карт: Використовуйте спеціальні карти стратегічно, щоб максимально ускладнити життя суперникам або вибратися зі складних ситуацій.
• Контроль кольорів: Спробуйте контролювати колір, що домінує на столі, викладаючи карти, які змусять інших гравців брати додаткові карти з колоди.
• Увага до карт суперників: Слідкуйте за кількістю карт, які залишились у суперників, і використовуйте це знання для планування своїх ходів.

Як ми бачимо, УНО – це гра, що легко вивчається, але вимагає стратегічного мислення і психологічної гостроти. Вона пропонує не тільки веселощі і розваги, але й можливість для друзів і сім'ї позмагатися у дружній обстановці