Щасливчик випадково виявив один із найбільших скарбів країни.
Читайте також На Гібралтарі знайшли печеру неандертальців: остання людина побувала тут 40 тисяч років тому
Новачкам щастить – як чоловік виявив золото
Данець Оле Шитц ніколи не брав до рук металошукача. Вперше він познайомився з цим пристроєм у грудні 2020 року, коли протестував його у Віндельєві, на землі свого колишнього однокласника.
Через кілька годин Оле виявив неймовірну знахідку – золоті медальйони та монети, яким виявилося 1,5 тисячі років.
Великий скарб став окрасою Музею Вейле / Фото Музею Вейле
Спочатку чоловік не повірив, що знайшов щось вартісне. Перша знахідка нагадувала маленький шматок зігнутого металу. Оле подумав, що це залишки бляшаної банки, проте все ж зробив фото та надіслав до Музею Вейле.
Виявилось, що "бляшанка" – це справжнє тисячолітнє золото, а Оле Шитц випадково виявив один з найбільших скарбів Данії.
Що можу сказати, це – втілення немислимої вдачі. Площа Данії – 43 тисячі квадратних кілометрів, а я випадково поставити детектор саме тут,
– розповів щасливий шукач.
Оле виявив дивовижний скарб на полі свого друга / Фото Музею Вейле
Що знайшли науковці
Археологи, яких повідомили про старовинну знахідку, працювали над розкопками золота до серпня 2021 року.
Вони виявили 22 золотих медальйони розміром з блюдця, монети та прикраси. Скарбам виповнилося щонайменше 1,5 тисячі років.
Також науковці знайшли золотий браслет, який чудово зберігся.
Браслет датується серединою 6 століття / Фото Музею Вейле
Кому належало золото
Загальна вага скарбу – майже кілограм. Вчені стверджують, що зробити такий сховок могла тільки надзвичайно багата та могутня особа.
Лише представник абсолютної верхівки суспільства міг би зібрати скарб подібний до того, який знайшли ми,
– заявила керівниця досліджень Музею Вейле Мадс Равн.
Археологи впевнені, що золото могло належати отаману Залізної доби, який керував тогочасними ремісництвами.
Це цікаво Вчені відкрили новий вид орла, який жив 25 мільйонів років тому
Що відомо про прикраси
Скарб датується серединою VI століття – тогочасне суспільство володіло територією Віндельєва до того, як туди прийшли вікінги.
Скандинавські варвари – що відомо про вікінгів
Вікінги розселилися по Скандинавії у VIII—XI століттях. Вони були вправними мореплавцями та безжальними воїнами, які швидко захоплювали землі. До Данії вікінги прийшли приблизно у VIII столітті. Вони брали з населення данину, яку назвали "данегельд" – "данські гроші". Згодом вікінги спільно з данцями завойовували південні території та активно співпрацювали.На артефактах були викарбувані символи, невідомі науковцям. Один медальйон має зображення чоловіка з конем та птахом. Над головою воїна розташовані руни, які перекладаються як "хаур"– "високий".
Можливо, медальйон зображає тогочасного вождя / Фото Музею Вейле
Медальйон такого типу називається брактат. Вчені припускають, що він міг бути викарбуваний на честь вождя, який і закопав скарб.
За скандинавськими міфами, слово "хаур" також пов’язане з Одіном, богом мудрості та війни.
Також археологи виявили брактат із зображенням римського імператора Костянтина Великого, який володарював приблизно 1,7 тисячі років тому. Це свідчить про те, що тогочасні мешканці Віндельєва торгували з іншими суспільствами.
Золото зберігається в музеї. Його досліджують науковці / Фото Музею Вейле
Жертва богам – чому сховали золото
- Експерти припускають, що скарб могли сховати, щоб уберегти від загарбників, проте більшість схиляється до того, що золото слугувало жертвою.
- За дослідженням, у 536 році нашої ери відбулося виверження вулкану. Хмара попелу опустилася на скандинавські землі, спричинивши неврожай та голод. Приблизно того ж часу сховали золотий скарб.
- Археологи знайшли й інші золоті сховки, які належали до часу виверження. Тому вчені вважають, що мешканці Данії протягом пізнього Залізного віку могли поховати золото як засіб умиротворення своїх богів протягом нестабільного часу.