Розваги українців у давнину: цікаві ігри, про які ви могли не знати

Редакція 24 каналу зробила підбірку старих, але водночас цікавих ігор, в які грали ще наші пращури. Деякі з них нам знайомі, а деякі – ні.

Читайте також 10 українських слів, значення яких вас здивують

7 старих ігор

Горюдуб

Інакші назви цієї гри – горипень, горидуб. Це українська рухлива гра, яка була відома і в інших східнослов'янських народів. У горюдуб раніше грали не тільки діти, а й дорослі.

Правила гри горюдуб

Гравці розбиваються на пари та встають одне за одним. "Горюдуб" встає на 2 – 3 кроки попереду всіх, і за командою гравці в останній парі розбігаються вздовж колон (один з правого, другий – з лівого боку), щоб попереду "горюдуба" взятися за руки. "Горюдуб" намагається когось спіймати. Кого він все ж таки зловив – стає на його місце.

При цьому "горюдуб" співає пісеньку:

Гори, гори, ясно,
Щоби не погасло.
Раз, два, три,
Остання пара, біжи!

У цю гру грали хлопці та дівчата передшлюбного віку. Також існує багато варіантів пісеньки, яку співає "горюдуб". Також історики вважають, що дитяча гра бере свій початок із дуже давнього міфічного ритуалу, можливо, ще з язичницьких часів.

Гравці цієї гри зазвичай були незаміжні дівчата та хлопці / Фото: play-plan

Вербова дощечка

Весняна гра, яку іноді називають "Жук" або "Жучок".

Правила гри

Дівчата стають у два ряди, лицем одна до одної, та беруться за руки. Таким чином утворюється "дощечка", по якій буде йти дівчинка.

Вербова дощечка, вербова дощечка,
Ходить по ній Настечка,
На всі боки леліє,
Звідки милий над'їде…

У давнину "дощечка" була символом мосту, по якому дівчина переходить з дівочого життя до заміжнього.

Довга лоза

Принцип гри полягає в тім, що один з гравців має перестрибнути через інших, які розташовані один за одним зігнувшись.

Гравець, коли перестрибнув усіх, встає попереду, а останній – починає стрибати. Так роблять всі по черзі.

Довга лоза / Ілюстрація horsvyhor.blogspot.com

Швайка або свайка

Щоб грати в цю гру потрібен товстий цвях та кільце. Кільце лежить на землі, а в нього по черзі кидають цвях.

У цю гру грали переважно старші чоловіки та парубки наприкінці XVIII – початку XIX століття.

Інструменти для гри свайка / Фото: wikipedia.org

Ковіньки

У ковіньки грали в основному хлопчики, а сама гра подібна до хокею.

Для того, щоб грати потрібно:

• Ковінька – палиця, яка подібна до хокейної ключки.
• Опука – м'яч, який робили з кульки вільшини. Іноді використовували свинку – кісточку зі свинячого хребця.
• Цур – ворота, а точніше товстий стовбур вбитий у землю.

Правила гри

Гравці розбиваються на дві команди, з однаковою кількістю учасників. Завдання гри: торкнутися опукою цура. Відповідно, перемагає та команда, яка "забила" більше разів.

Гра для багатьох гравців / Ілюстрація Gazeta.ua

Тісна баба

Принцип гри дуже простий – потрібно виштовхати тих, хто сидіть посередині на лавці.

Правила гри

Діти сідають на лавочку. Ті, які сидять на кінцях починають тиснути на тих, які опинились посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їхнє місце.

Гравці маю сидіти на лавці, але не завжди так виходило / Фото: tphv

Кіт і миша

Популярна і серед сучасних дітлахів гра – "Кіт і миша".

Правила гри

Гравці встають у коло, але двоє з них стають "котом" і "мишею". Гравці беруться за руки, коли їх піднімають вгору – "миша" тікає від "кота", а коли "кіт" намагається проскочити всередину кола за "мишею" – руки опускаються.

У цю грають всі охочі / Ілюстрація allforchildren